Великобичківська територіальна громада

Розвиток та удосконалення системи сімейного влаштування дітей‑сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є одним із пріоритетних напрямів соціальної політики держави, адже щороку близько 8 тис. дітей залишаються без батьківського піклування.

3 метою зменшення явища соціального сирітства розвиваються інноваційні форми опіки, проводяться різні форми роботи з сім'єю, спрямовані на формування відповідального батьківства. Адже тільки, вона здатна задовольнити основні потреби дитини, створити якнайкращі умови для її всебічного розвитку. Проблемними залишаються питання реорганізації та закриття інтернатних закладів, тому особливу увагу приділено можливості поширювати інформації про сімейні форми виховання та питанню інтеграції у сімейне оточення.

Так, реформа децентралізації вплинула на темпи розвитку реформування системи інституційного догляду, оскільки новостворені територіальні громади, які раніше не відповідали за влаштування дітей до сімейних форм виховання, ще не в повному обсязі виконують відповідні функції. Це вплинуло як на роботу комісії з питань захисту прав дитини, так і на запровадження та надання соціальних послуг дітям та сім’ям.

 Сьогодні сімейні форми виховання дітей-сиріт усе частіше стають альтернативним варіантом інтернатному закладу для влаштування дитини.

За пріоритетністю сімейних форм піклування про сиріт їх можна виокремити таким чином:

- повернення дитини у біологічну сім’ю,

- усиновлення–передача на виховання в сім’ю дитини на правах сина чи дочки.                       

  Це оптимальна, форма влаштування дитини. Усиновлення є правовим актом, у результаті якого дитина одержує нових батьків і родичів та припиняється юридичний зв’язок  дитини із старою родиною.

Умови для створення СФВ:

Вік усиновлювачів.

Усиновити дитину може кожна повнолітня дієздатна особа. Різниця у віці між майбутнім батьком (матір’ю ) та дитиною повинен бути не менше 15 років. Якщо дитину усиновляють родичі, ця вимога не дотримується.

Документи:

• Заяву  про бажання усиновити дитину; сімейна пара подає спільну заяву, якщо усиновителем є один з подружжя, то подається письмова, нотаріально завірена згода на усиновлення  чоловіка (дружини).

• Паспорт, довідку з місця роботи про посаду та заробітну плату чи копію декларації про доходи

• Копію свідоцтва про шлюб (якщо усиновляє подружня пара)

• Медичне заключення про стан здоров’я (Обов’язково вказуються заключення дерматовенеролога, психіатра, фтізіатра, терапевта, нарколога)

• Довідка про наявність чи відсутність судимості, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання.

Згідно поданих документів служба у справах дітей протягом 10 робочих днів обстежує умови проживання заявників та ставить на облік кандидатів в усиновителі і готує висновок про можливість усиновити дитину.

Житлово-побутові умови сім’ї потенційних усиновлювачів повинен оглянути спеціаліст служби у справах дітей  та зробити висновок про відповідність їх санітарно-гігієнічним нормам, можливість проживання і виховання там дитини.

Матеріальне забезпечення прийомної сім'ї

Фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок державного бюджету. Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два з половиною прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. Одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення.

Кошти, що виділяються на утримання дітей у прийомній сім'ї, перераховуються на особистий рахунок одного з прийомних батьків, відкритий в установі банку за місцем проживання прийомної сім'ї. Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються прийомними батьками для задоволення потреб прийомних дітей у наступному році.

Допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”. Розмір державної соціальної допомоги на дитину становить 2,5 прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку, для дітей з інвалідністю – 3,5 прожиткових мінімуми.

УВАГА!

Однією з передумов для створення сімейних форм виховання є проходження курсу підготовки за спеціальною програмою із залученням фахівців з питань психології, педагогіки, медицини тощо. Таке навчання проходять усі кандидати обов’язково.

Якщо ж хтось із них ухиляється від цього або є колишнім опікуном, піклувальником, усиновителем, позбавленим батьківських прав за неналежне виконання покладених на нього обов’язків, йому не нададуть дозволу на створення прийомної сім’ї.

Дитячий будинок сімейного типу.

Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей.

Дитина в ДБСТ зберігає статус сироти або позбавленої батьківського піклування та користується всіма відповідними пільгами; перебуває у ДБСТ до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі — до його закінчення, але не пізніше досягнення нею 23-річного віку.

Для прийняття рішення про створення дитячого будинку сімейного типу кандидати у батьки-вихователі подають  наступні документи:

• заяву;
• копії паспортів;
• довідку про склад сім’ї;
• довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
• копію свідоцтва про шлюб;
• довідку про проходження курсу навчання кандидатів у прийомні батьки, і рекомендацію центру соціальних служб щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;
• висновок про стан здоров’я заявників, складений за формою;
• довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
• довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
• письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів.
• Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім’ї, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом.

Важливим для подолання соціального сирітства та повернення дитини згодом у біологічну родину є поширення альтернативних форм сімейного виховання дітей-сиріт. У разі неможливості повернення дитини у біологічну сім’ю найоптимальнішим варіантом є передача дитини усиновителям. Це пояснюється тим, що у разі усиновлення дитина стає повноцінним членом сім’ї усиновителя, з неї знімається статус «дитина-сирота» («дитина, позбавлена батьківського піклування»).

Опіка (піклування) встановлюються  для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав,  при прийнятті рішення про відібрання в них дитини і передачу її під опіку, хвороби батьків чи інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів таких дітей.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14-ти років і залишилися без батьківського піклування. Піклування  - над неповнолітніми дітьми з 14 до 18 років.

Опікун (піклувальник) призначається з осіб, близьких дитині, або інших осіб, з огляду на їх можливість виконувати опікунські обов’язки, враховуючи стосунки, що склалися між тим, хто пропонується в опікуни і дитиною.

Переважне право стати опікунами дитини надається:
- родичам дитини, незалежно від їх місця їх проживання;
- особам, в сім’ї яких проживає дитина
При досягненні дитиною 10-річного віку враховуються побажання самої дитини.

Не можуть бути опікунами (піклувальниками):
• особи, що не досягли 18 років;
• особи, визнані недієздатними чи обмежено дієздатними
 

Опікуни (піклувальники) зобов’язані:

- піклуватися про підопічних;
- піклуватися про їх здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці; 
- захищати їхні права та інтереси;
- розпоряджатись майном підопічних в інтересах дитини;
- з дозволу органів опіки та піклування укладати угоди від імені та в інтересах підопічних;
- щорічно готувати звіт про свою опікунську діяльність та дії, спрямовані на збереження житла і майна, що належить їхньому підопічному.

Рішення про оформлення опіки (піклування) над дитиною приймається органами опіки та піклування (райдержадміністраціями та міськвиконкомами) на підставі наступних документів:
• заява громадянина про згоду взяти на себе зобов’язання щодо опіки, піклування над дитиною.
• паспорт, довідку з місця роботи про посаду та заробітну плату чи копію декларації про доходи.
• медичне заключення про стан здоров’я (обов’язково вказуються дані дерматовенеролога, психіатра, фтізіатра, терапевта, нарколога)

• довідка про місце проживання та склад сім’ї майбутнього опікуна, піклувальника
• акт перевірки матеріально-побутових умов проживання майбутнього опікуна, піклувальника  та висновок від органу опіки і піклування за місцем проживання опікуна, піклувальника про можливість виконувати опікунські обов’язки

• довідка лікувальної установи про відсутність в сім’ї майбутнього опікуна захворювань що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує піклування

• копія свідоцтва про народження неповнолітньої особи, що потребує опіки (піклування)
• медичний висновок про стан здоров’я особи, що потребує опіки (піклування)
• довідка про місце проживання особи, що потребує опіки, піклування

• передача дитини на виховання у прийомну сім’ю (далі – ПС)

Прийомна сім’я — сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.  

Уразі утворення прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов.

Переваги цієї форми сімейного виховання дійсно суттєві:

• прийомна дитина зберігає статус сироти і, відповідно до законодавства, користується всіма належними їй пільгами та гарантіями.

У свою чергу держава турбується про те, щоб дитина зростала в достойних умовах, тож, призначається і виплачується державна допомога як безпосередньо на дітей, так і грошове забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та в прийомних сім’ях.

Вимоги до прийомних батьків:

• Вік. Влаштування дітей у прийомну сім’ю рекомендовано проводити з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли повноліття. У разі досягнення пенсійного віку одним із прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках прийомна сім’я може функціонувати й після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.
• Дохід. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про створення прийомної сім’ї, не може бути меншим за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
• Житлова площа. У разі створення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов (належного стану житлового приміщення, необхідної житлової площі, належного санітарного стану, наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших товарів тривалого споживання, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини).

Центр Надання Соціальних Послуг