Великобичківська територіальна громада

Сьогодні ми відзначаємо День української писемності та мови — день, коли вшановуємо не просто слова, а душу нашого народу.

Бо мова — це не лише засіб спілкування. Це — код нашої нації, наша пам’ять, наша сила і зброя.

А писемність — це наш міст між поколіннями. Вона зберегла для нас літописи, пісні, молитви, вірші й листи з фронтів. Саме завдяки письму ми можемо чути голос минулого і залишати свій слід у майбутньому. Кожна літера українського слова — це жива нитка, що поєднує серця тих, хто був, є і буде українцем.

Коли ворог намагається стерти нашу ідентичність, ми відповідаємо не лише на фронті — ми відповідаємо українським словом, написаним і вимовленим з любов’ю. Бо кожне українське слово — це акт спротиву. Це доказ того, що нас не зламали і не зламають.

Мова об’єднує нас із предками, які боролись за волю нашого народу. Саме мова веде нас у майбутнє, де Україна — вільна, сильна, незалежна.

Бережімо її. Говорімо нею. Пишаймося нею.