Великобичківська територіальна громада

Закарпатська область, Рахівський район

Покинуті залізорудні штольні



Неподалік від контори Кузій-Трибушанського масиву, на маршруті, що веде на скелю Соколине Бердо, знаходяться дві цікаві геологічні пам`ятки - доломітові штольні. Їх залишили по собі геологи, що в шістдесятих роках проводили тут геологорозвідувальні роботи. Вони шукали золото та інші кольорові метали. Перша зі штолень (380 м.н.р.м.), довжиною 33 м, знаходиться ліворуч від дороги. З цими рукотворними підземними галереями тісно пов'язана рiзноманiтна фауна рукокрилих. Тут відмічено 10 видiв кажанів, з яких 6 вiдносяться до рiдкiсних. Це пiдковоноси великий i малий, широковух звичайний, нiчницi  велика і довговуха, вухань звичайний. Зимою скупчення кажанiв у цих пiдземних сховищах налiчують кілька десятків особин. Загалом штольні за своїми умовами дуже нагадують природні печери. Проте є й певні відмінності, зокрема у штольнях нижча вологість, що може стати перешкодою для заселення їх окремими групами живих організмів. Вхід у нижню штольню перекритий металевими ґратами. Це зроблено для того, щоб контролювати відвідування і, відповідно, звести фактор турбування до мінімуму. Отвори у ґратах є достатніми для проникнення крізь них кажанів та інших організмів, що тут мешкають. У цьому місці можна побачити і лiсового полоза.

Верхня штольня, 530 м н. р. м. її довжина становить 400 м. Більші розміри спричиняють і кращу заселеність підземелля. Крім уже згаданих кажанів, його постійно відвідують й інші тварини. Тут часто можна зустріти лисицю, куницю, лісового тхора, кілька видів земноводних. Зокрема, саламандри постійно зимують у штольні і навіть розмножуються в невеликому потічку, що тече на її дні. Протягом усього року в підземному водотоці можна спостерігати личинок цих земноводних, що відрізняються від дорослих лише розмірами і наявністю зовнішніх зябер. Багата і цікава фауна безхребетних штольні. Серед них є й справжні печерні види. Особливо вражають великі чорні з яскравими червоними плямами павуки. Поряд знаходяться і їхні кладки у формі білих кульок, які звисають зі склепіння на тоненькій павутині.